Новини  1 - 2

“Люблю тебе й кохаю мій Прикарпатський краю”       17 травня 2008р.

В парафіяльній залі Катедрального собору св. князя Володимира відбулася забава, грали скрипки та цимбали. Можна сказати, що в Чикаго такого ще не було. Ми всі неначе перенеслися туди, як сказали наші ведучі - де ми народилися, де залишили усе найдорожче й серцю миле. За звичаєм, як годиться гостей зустрічала троїста музика з привітаннями, староста при вході частував гостей шампанським. А гуцульські мелодії переносили нас то на високі гори та полонини, то на плаї чи рівнини нашого рідного Прикарпаття.

У досить вдалій сценарній побудові вечора, з почуттям хвилювання та емоційного піднесення, присутніх почергово переповнювали враження і перших емігрантів-прикарпатців у Чикаго, і воїнів УПА в нашому краї, або ж вони переносилися думками в історичні часи княжої доби, коли лише утворювалися перші поселення у Прикарпатті. Цікаво було дізнатися як виникали міста та їхні назви, як переплітались історичні події. І все це супроводжувалося музичними номерами та мелодіями, що органічно впліталися у розповідь ведучих.

У вступній частині вечора було також вшановано наших авторитетних прикарпатців теперішньої "четвертої хвилі" еміграції, а також показане сучасне життя нашого обласного центру м. Івано-Франківська.

А потім була забава аж до рання. Були згадані та відтворені народний танець "Голубка" та проведено конкурс на краще гуляння "Гуцулки", пісні про Довбуша, визначено кращого співака Прикарпаття, найміцнішого Галичанина. Емоційний стан та піднесення доповнили смачно приготовані наїдки нашого краю.

Необхідно відзначити тих людей, котрі найбільше допомагали в організації та проведенні цього свята. Як мовиться: кожна людина є особистістю, її тільки потрібно розпізнати.

У цьому випадку це івано-франківець Петро Шак, з ініціативи якого все це й почалося та котрий очолив організаційний комітет. Надвірнянник Богдан Бойчук, котрий високопрофесійно написав сценарій вечора, організував ансамбль троїстих музик та був чудовим ведучим. Його народно-побутові жарти піднімали настрій та викликали сміх присутніх. Чого лишень варта згадка про те, що тільки в нас на Прикарпатті в селі Пациків (Підлісся) підковують кози.

Окрасою свята була й ведуча, чарівна верховинка Ганна Лукач, пісні якої зачарували присутніх.Івано-Франківчанка Галина Угрин провела нас вулицями і площами сучасного Івано-Франківська. Про гурт "Черемшина" під керівництвом Ярослава Боднара та його солістку Ольгу Винничук й говорити не доводиться, оскільки вони є окрасою культурно-мистецького життя Чікаго. Пісні та мотиви цього гурту відтворювали колорит Прикарпатського краю.

Хочу поіменно назвати всіх людей які пожертвували свій вільний і робочий час, щоб створити нам це свято. Це оркестранти троїстих музик Світлана та Люся Угрини, Наталія та Іван Бойчук, Галина Токарчук, Василь Петрованчук, Степан Шимків та Володимир Яценко, а також окремі виконавці Н. Митничук, Л. Федюк, Т. Корецький та А. Путренко.

На слова вдячності заслуговує й Анастасія Марусик, котра своїми вишиванками гарно оформила залу. Окрема подяка нашим кухаркам за смачну їжу та гарне сервірування столів. Найбільше зусиль до цього приклали М. Шак, М. Юркевич, М. Мартинович, Н. Бойчук, М. Андрусяк та О. Барвінець.

Чудово попрацювали молоді учасники свята, зокрема випускники Школи українознавства, що діє при парафії святого князя Володимира Ірина Шак та Вероніка Стефінко, котрі гостинно зустрічали гостей та проводили їх до своїх столів.

Також треба подякувати й голові парафіяльної управи Катедрального собору святого князя Володимира пану Святославу Личику, за надання зали та отцю Панкратію за благословення цього свята.

З роси і води, Вам, шановні Прикарпатці. Чекаємо від Вас нових приємних сюрпризів.

   
Веб-дизайн: New Image      Інформаційна підтримка: Час і Події , Українське Слово  , Українське Село